13 травня на кафедрі історії та культури української мови відбулися засідання трьох секцій Студентської наукової конференції. Молоді дослідники презентували свої напрацювання, ділилися ідеями та дискутували в колі однодумців.

Секція 1 (ауд. 65) працювала під керівництвом проф. Наталії Колесник та доц. Ярослава Редькви. Учасники розглядали питання ономастики, вестіальної лексики, мовної гри, медіаграмотності, лінгвоперсонології. Виступили студенти 3–5 курсів денної та заочної форм навчання: Валерія Бурик, Марина Василашко, Любов Ватрич, Анна Гебеш, Катерина Гіршміллер, Надія Гоєк, Анастасія Гордаш, Наталія Порощук, Анна Продан, Марія Швайко.

Секція 2 (ауд. 59) працювала під керівництвом доц. Оксани Даскалюк та доц. Марії Філіпчук. Тематика доповідей стосувалася мовних засобів впливу, проблем викладання фразеології в ЗЗСО, квантитативної лексики, номінативних конструкцій, функціонування фемінітивів, розвитку мовлення учнів тощо. Доповідачами були: Ольга Воробей, Аріна Гаврилян, Ангеліна Дарійчук, Ярина Дробченко, Ірина Дубинець, Євгенія Іваночко, Ольга Мікітчук, Дана Мотрюк, Юлія Савечко.

Секція 3 (ауд. 66) працювала під керівництвом доц. Тетяни Бичкової та доц. Марини Івасюти. У доповідях порушувалися питання символіки, гендерної лінгвістики, міжмовної інтерференції, семантики, лінгвометодичних практик у НУШ. Із ґрунтовними дослідженнями виступили: Анастасія Батуліна, Юлія Боднар, Катерина Бурдельна, Вікторія Горобець, Галина Гриневич, Ангеліна-Іванка Кифорак, Соломія Музика, Ірина Романюк, Ірина Сливчук.

Усі виступи були змістовними, добре структурованими, з використанням презентацій. Вразила щирість студентських роздумів, уміння точно формулювати думки, аналітично осмислювати мовні явища та фахово аргументувати свою позицію.

Та чи не найцінніше — це атмосфера підтримки, доброзичливі коментарі, жваве обговорення та глибокі запитання, що засвідчили: перед нами — спільнота, де народжується не лише наука, а й довіра, натхнення та академічна солідарність.

У виступах студентів відчувалася не лише праця над словом, а й щире захоплення мовою — як живим механізмом, культурним кодом, засобом впливу, самовираження, творення реальності. Їхні доповіді — це маленькі відкриття, кроки до себе в науці, роздуми вголос, які мають потенціал вирости у великі дослідницькі проєкти.

Студентська наукова конференція ще раз підтвердила: сучасна філологічна освіта — це не про завчені відповіді, а про діалог, пошук, сумнів, аргумент і радість відкриття.

Кафедра щиро вдячна всім учасникам — за інтелектуальну пристрасть і зацікавленість.